У МЕЖАХ НАЦІОНАЛЬНОГО ТИЖНЯ БЕЗБАР’ЄРНОСТІ ЗАВЕРШИВСЯ ДРУГИЙ ЕТАП ОСВІТНЬОГО МАРАФОНУ «ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ БЕЗ БАР’ЄРІВ»

Ініціаторами марафону є НАДС та Вища школа публічного управління. До завершальних заходів долучилися університети-партнери: Маріупольський державний університет, Національний університет «Одеська політехніка», Національний університет «Чернігівська політехніка», Національний університет «Львівська політехніка» та Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу.

Фінальна частина марафону об’єднала кілька важливих тем: доступність адміністративних послуг, підтримку ветеранів, цифрову інклюзію, психологічну безбар’єрність, роль громад та освіти у створенні середовища, де потреби людини враховуються не формально, а в реальних управлінських рішеннях.

Першим відбувся круглий стіл «Інклюзивне місто: рівний доступ до сервісів для ветеранів та осіб з інвалідністю», організований Національним університетом «Одеська політехніка».

Учасники говорили про реалізацію ветеранської політики на місцевому рівні, професійну адаптацію, психологічну й медичну реабілітацію, а також роль ЦНАПів у забезпеченні доступних адміністративних послуг для ветеранів та осіб з інвалідністю. Окрему увагу приділили тому, як мають змінюватися сервіси, щоб людина могла отримати підтримку без зайвих процедурних, фізичних чи цифрових бар’єрів.

Важливим блоком фінальної частини також став захід «Безбар’єрне врядування: діалог влади, громади та ветеранів», організований Маріупольським державним університетом.

Під час дискусійних панелей розглядали адаптивне житло, доступне середовище вдома, державні та адміністративні послуги, фізичну безбар’єрність міст і громад, реабілітацію, психологічний супровід після поранення, а також можливості освіти й перекваліфікації для ветеранів. Ключовим акцентом став діалог між владою, громадами та ветеранами — не як формальність, а як спосіб краще зрозуміти реальні потреби людей, які повертаються до цивільного життя.

Ініціаторами марафону є НАДС та Вища школа публічного управління. До завершальних заходів долучилися університети-партнери: Маріупольський державний університет, Національний університет «Одеська політехніка», Національний університет «Чернігівська політехніка», Національний університет «Львівська політехніка» та Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу.

Фінальна частина марафону об’єднала кілька важливих тем: доступність адміністративних послуг, підтримку ветеранів, цифрову інклюзію, психологічну безбар’єрність, роль громад та освіти у створенні середовища, де потреби людини враховуються не формально, а в реальних управлінських рішеннях.

Першим відбувся круглий стіл «Інклюзивне місто: рівний доступ до сервісів для ветеранів та осіб з інвалідністю», організований Національним університетом «Одеська політехніка».

Учасники говорили про реалізацію ветеранської політики на місцевому рівні, професійну адаптацію, психологічну й медичну реабілітацію, а також роль ЦНАПів у забезпеченні доступних адміністративних послуг для ветеранів та осіб з інвалідністю. Окрему увагу приділили тому, як мають змінюватися сервіси, щоб людина могла отримати підтримку без зайвих процедурних, фізичних чи цифрових бар’єрів.

Важливим блоком фінальної частини також став захід «Безбар’єрне врядування: діалог влади, громади та ветеранів», організований Маріупольським державним університетом.

Під час дискусійних панелей розглядали адаптивне житло, доступне середовище вдома, державні та адміністративні послуги, фізичну безбар’єрність міст і громад, реабілітацію, психологічний супровід після поранення, а також можливості освіти й перекваліфікації для ветеранів. Ключовим акцентом став діалог між владою, громадами та ветеранами — не як формальність, а як спосіб краще зрозуміти реальні потреби людей, які повертаються до цивільного життя.

Тему взаємодії освіти, громади й влади продовжив вебінар «Єдність без бар’єрів: освіта, громада, влада», організований Національним університетом «Чернігівська політехніка».

Під час заходу йшлося про стереотипи та упередження, які часто створюють невидимі перешкоди для різних груп населення. Також обговорили участь молоді й вразливих груп в ухваленні рішень та зміни, необхідні для рівного доступу до якісної освіти.

Спікерка вебінару наголосила, що безбар’єрність — це не лише про інфраструктуру. Це також про ставлення, уважність до потреб різних людей і готовність враховувати ці потреби в рішеннях громади, освіти та влади.

На тренінгу «Психологічна та цифрова безбар’єрність як умова інтеграції різних соціальних груп у цивільне життя», організованому Національним університетом «Львівська політехніка», учасники зосередилися на двох взаємопов’язаних вимірах доступності.

Перший — цифрова інклюзія в органах державної влади та місцевого самоврядування: доступність електронних сервісів, цифрова грамотність і недопущення цифрової дискримінації. Другий — психологічні аспекти повернення з війни до цивільного життя, зокрема коректна комунікація з військовими та ветеранами, подолання стигми, міфів про ПТСР і спілкування без ретравматизації.

Завершив програму вебінар «Роль органів місцевого самоврядування в імплементації політики безбар’єрності», організований Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу.

Представниця університету зосередила увагу на тому, як громади можуть переходити від стратегічних документів до конкретних дій: планувати безбар’єрний розвиток, впроваджувати доступні рішення у транспорті, публічних послугах, освіті, охороні здоров’я, громадських просторах, культурі та безпеці.

Йшлося також про те, що органи місцевого самоврядування мають враховувати потреби різних мешканців: людей старшого віку, людей з інвалідністю, маломобільних груп, сімей військовослужбовців, ветеранів, ВПО та інших категорій населення.

Одним із ключових меседжів стало те, що військових і ветеранів важливо сприймати як людей з особливим досвідом, не зводячи їхню ідентичність лише до війни, травми чи статусу.

Освітній марафон став майданчиком, де університетська спільнота, органи влади, експерти, ветерани та представники громад обговорили, як зробити публічні послуги, рішення й комунікацію справді доступними для людей з різним досвідом і потребами.