ДЛЯ ВПЕРШЕ ПРИЗНАЧЕНИХ НА ПОСАДИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ КАТЕГОРІЇ "Б"

Опис програми:

 

Загальна мета: Здобуття та вдосконалення учасниками навчання знань, умінь і навичок, необхідних для ефективного виконання завдань та посадових обов’язків на посадах державної служби категорії «Б» та реалізації державної політики на регіональному рівні.

Очікувані результати навчання:

знання традицій та засад публічного управління в Україні;

теоретичних основ територіальної організації влади;

організаційно-правових механізмів проходження державної служби;

основних корупційних ризиків в діяльності державних службовців та засобів їх усунення;

сутності державної регіональної політики;

напрямів політики європейської та євроатлантичної інтеграції України;

мети, основних завдань та інструментів

е-урядування;

основних положень нормативно-правових актів з питань організації контролю за виконанням документів в органах виконавчої влади та практики їх застосування;

основ проєктного менеджменту;

основних засад лідерства;

ефективних засобів комунікації та впливу на аудиторію;

принципів та правил планування часу державного службовця(вибірковий модуль);

засобів, методів та технологій створення позитивного іміджу органів публічної влади (вибірковий модуль);

уміння реалізовувати завдання та вимоги законодавства про державну службу;

застосовувати механізми реалізації державної та регіональної політики;

використовувати сучасні методики та технології взаємодії з громадськістю та ЗМІ;

застосовувати ділову українську мову в діловому спілкуванні і нормотворчості;

ефективно планувати, організовувати роботу колективу та здійснювати її контроль;

дотримуватися засад етичної поведінки та доброчесності на державній службі (вибірковий модуль);

навички планування та організації комунікацій з громадськістю і ЗМІ;

вільного володіння нормами культури писемного ділового мовлення в типових комунікативних ситуаціях;

застосування маркетингових інструментів при аналізі і плануванні місцевого розвитку (вибірковий модуль);

управління  конфліктними ситуаціями (вибірковий модуль);

організації ефективної взаємодії та роботи в команді (вибірковий модуль);

запобігання дискримінації за гендерною ознакою(вибірковий модуль);

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

Модуль 1. ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ

 

Тема 1.1. Традиції публічного управління в Україні

Походження та становлення засад публічного управління на теренах України. Республіканські риси в системі владних інституцій Української козацької держави. Поширення імперських владних інституцій на терени України. Прояви публічного управління у владній структурі УНР та ЗУНР. Адміністративно-командна система управління в СРСР. Формування системи публічного управління в Україні в 1990–2000 рр.: пострадянський синдром, проблеми адаптації бюрократичного апарату до демократичних змін та становлення громадянського суспільства.

 

Тема1.2. Конституційно-правові засади публічного управління

Суспільна сутність публічного управління. Особливості моделі публічної влади в Україні. Система органів державної влади: Президент України, Верховна Рада України, конституційні органи державної влади, органи виконавчої влади, органи судової влади. Система органів місцевого самоврядування. Компетенція органів місцевого самоврядування. Територіальна громада в системі місцевого самоврядування.

 

Модуль 2.МОДЕРНІЗАЦІЯ ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

 

Тема 2.1. Реалізація стратегії реформування державного управління України.

Впровадження європейських стандартів належного адміністрування в процеси державного управління в Україні. Сутність стратегії реформування державного управління України. Здійснення реформи державної служби відповідно до пріоритетів: побудова професійної, некорумпованої, престижної, орієнтованої на потреби громадян державної служби; відділення політики від адміністрування; впровадження компетентнісної моделі управління людськими ресурсами; гармонізація державної служби і служби в органах місцевого самоврядування; впровадження прозорої моделі оплати праці і кар’єрної мотивації державних службовців; кадрове забезпечення процесу децентралізації.

 

Тема 2.2. Здійснення державної політики у сфері публічної служби.

Впровадження європейської моделі належного урядування в сфері публічної служби. Практичні аспекти розвитку складових політики у сфері державної служби: управління людськими ресурсами на державній службі (HRM), професійного розвитку державних службовців, захисту конституційного права громадян на доступ до державної служби законних прав й інтересів державних службовців.

 

МОДУЛЬ 3. ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ У СФЕРІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

 

Тема 3.1. Корупція як суспільне соціально-політичне явище: сутність, особливості прояву та шляхи подолання.

Сутність поняття "корупція" та її основні форми. Основні передумови виникнення та причини поширення корупції в Україні. Морально-психологічні аспекти корупції. Міжнародні стандарти у сфері запобігання та протидії корупції.  Види корупції та шляхи її подолання. Суб'єкти, які здійснюють заходи щодо запобігання корупції. Інституційна система запобігання і протидії корупції. Усунення та/або мінімізація наслідків корупційних правопорушень. Використання міжнародного досвіду боротьби з корупцією в умовах України.

 

Тема 3.2. Виявлення корупційних ризиків в діяльності публічних службовців та засади запобігання корупційним правопорушенням.

Суб'єкти відповідальності за корупційні правопорушення. Поняття «корупційний ризик». Типи корупційних ризиків. Визначення корупційних ризиків та шляхи їх нейтралізації, запобігання чи припинення. Методологія оцінки корупційних ризиків у різних країнах Європи. Система спеціальних індикаторів (показників) корупційних ризиків. Управління корупційними ризиками.

 

МОДУЛЬ 4. ЕЛЕКТРОННЕ УРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ

 

Тема 4.1. Електронне урядування в інформаційному суспільстві:напрямки розвитку та нормативно-правове забезпечення.

Теоретичні засади е-урядування. Завдання, канали та рівні зрілості електронного уряду. Модель, принципи, переваги. Міжнародні стандарти е-уряду. Зарубіжний досвід впровадження технологій електронного урядування. Особливості нормативно-правового регулювання е-урядування. Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні.

 

Тема 4.2. Застосування технологій електронного урядування: електронного документообігу, електронного цифрового підпису, електронних послуг.

Стандарти та регламенти для технологій е-урядування. Класифікація та практичні принципи функціонування автоматизованих систем електронного документообігу. Застосування Єдиної автоматизованої системи електронного документообігу: особливості реєстрації вхідних та вихідних документів, створення резолюцій, пошуку документів. Сучасний стан та перспективи використання електронного цифрового підпису. Національна і міжнародна інформаційна безпека. Використання систем обміну конфіденційною інформацією. Розмежування прав доступу та захист інформації в системах електронного документообігу. Забезпечення динамічного процесу інформатизації органів виконавчої влади. Застосування інструментів е-урядування при організації процесів надання електронних послуг населенню.

 

Тема 4.3. Формування електронного офісу. Збір, обробка та візуалізація інформації.

Сутність електронного офісу. Застосування базових програм пакету Microsoft Office для обробки інформації. Робота з документами. Використання інформаційно-пошукових систем в процесах управління і прийняття рішень. Створення та використання тематичних презентацій в редакторі PowerPoint: вимоги до форми та змісту презентації, використання гіперпосилань, документів, створених у Word, звукових та відеофайлів, збереження презентації у різних форматах. Практичні аспекти функціонування і просування Web-сайтів.

 

МОДУЛЬ 5. ДИСЦИПЛІНА ТА КОНТРОЛЬ В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

 

Тема 5.1. Забезпечення виконавської дисципліни в органах публічного управління. Організація і здійснення контролю за виконанням документів та розпоряджень.

Виконавська дисципліна в органах місцевого самоврядування як необхідна умова ефективної роботи органу влади. Здійснення моніторингу міжвідомчого документообігу та розгляду органом державної влади звернень громадян, надання населенню управлінських послуг. Шляхи та способи підвищення рівня виконавської дисципліни державних службовців. Забезпечення злагодженої і чіткої роботи структурних підрозділів. Порядок організації та здійснення контролю за виконанням завдань, розпоряджень та документів. Застосування механізмів контролю, спрямованих на  визначення конкретних запланованих результатів, які піддаються реальній оцінці. Створення системи контролю і стимулювання виконавської дисципліни в органі публічного управління.

 

Тема 5.2. Практичні аспекти дисциплінарної відповідальності державних службовців.

Сутність та види дисциплінарної відповідальності державних службовців. Застосування правового механізму дисциплінарної відповідальності. Визначення підстав дисциплінарної відповідальності державного службовця. Порядок здійснення дисциплінарного провадження і службового розслідування.

 

МОДУЛЬ 6. РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ

 

Тема 6.1. Забезпечення дотримання прав людини та протидії  дискримінації.

Поняття дискримінації її ознаки та прояви. Принципи визначення дискримінації. Способи ідентифікування і шляхи запобігання прямій та непрямій дискримінації, утиску, підбурювання до дискримінації, пособництва в дискримінації, інших проявів. Реалізація органами місцевого самоврядування діяльності щодо  дотримання принципів  недискримінації та дотримання принципу рівності в своїй роботі. Налагодження співпраці з громадськими об’єднаннями щодо запобігання та протидії дискримінації. Провадження просвітницької діяльності з питань запобігання та протидії дискримінації.

 

Тема 6.2. Запобігання торгівлі людьми: практичні аспекти вирішення проблеми.

Міжнародне та національне законодавство щодо торгівлі людьми, у т. ч. неповнолітніми та дітьми. Національний механізм взаємодії суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми. Організація взаємодії органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів з громадськими організаціями, благодійними фондами. Співпраця з міжнародними організаціями та фондами. Надання соціальної допомоги постраждалим від торгівлі людьми та соціальних послуг особам, які опинилися у складних  життєвих обставинах установами та закладами, що належать  до органів державної влади та місцевого самоврядування. Досвід роботи міжнародних та національних неурядових організацій щодо надання допомоги постраждалим від торгівлі людьми. Забезпечення захисту прав дітей, постраждалих від торгівлі людьми.

 

МОДУЛЬ 7. РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

 

Тема 7.1. Засади державної регіональної політики.

Принципи і пріоритети державної регіональної політики та їх реалізація на місцевому рівні. Використання джерел фінансування регіонального розвитку: за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, коштів місцевих бюджетів, благодійних внесків, коштів міжнародних організацій, інших джерел. Особливості реалізації регіональної політики в умовах децентралізації.

 

Тема 7.2. Підвищення конкурентоспроможності території в контексті регіонального розвитку.

Національна доповідь «Цілі Сталого Розвитку: Україна». Аналіз Цілей Сталого Розвитку, адаптованих для України (2015–2030 роки). Забезпечення сталого розвитку території в контексті досягнення стратегічних цілей держави. Орієнтири для досягнення стратегічних цілей сталого розвитку: справедливий соціальний розвиток, стале економічне зростання та зайнятість, ефективне управління, екологічна рівновага та розбудова стійкості. Забезпечення системного управління розвитком території за допомогою адміністративних, економічних, інформаційних, правових механізмів. Ефективне використання, збереження та розвиток ресурсів території. Розробка та реалізація стратегій розвитку території як комплексного інструменту, який поєднує нормотворчість, прогнозування, планування і програмування розвитку, стимулювання інноваційної активності, територіального маркетингу та інші складові.

 

МОДУЛЬ 8. ВЗАЄМОДІЯ ОРГАНІВ ВЛАДИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ ТА ЗМІ

 

Тема 8.1. Забезпечення взаємодії органу виконавчої влади з громадськістю.

Принципи взаємодії з громадськістю. Практичні аспекти реалізації шляхів взаємодії органів влади з громадськістю: інформування (проведення прес-конференцій, брифінгів, круглих столів, проведення роз’яснювальної роботи через засоби комунікації, поширення прес-релізів у ЗМІ тощо), консультування (проведення громадських слухань, вивчення громадської думки, інших форм консультацій з громадськістю, діяльність громадських рад і дорадчих комітетів),  партнерство (соціальне замовлення, підтримка соціально значимих проєктів, співпраця з інститутами громадянського суспільства), делегування (передача владних повноважень у прийнятті рішень та впровадженні державної політики), контроль (громадський моніторинг та громадська експертиза діяльності органів влади). Використання інструментів е-урядування та сучасних інформаційних технологій для забезпечення діалогу з громадськістю.

 

Тема 8.2. Організація співпраці органів влади з громадськістю через засоби масової інформації.

Забезпечення відкритості і прозорості влади та здійснення діалогу із суспільством шляхом взаємодії зі ЗМІ. Дотримання положень Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації». Забезпечення органом влади доступу до публічної інформації. Налагодження взаємодії зі ЗМІ: організація роботи прес-клубів, круглих столів, семінарів, прес-конференцій та брифінгів, проведення інтерв'ю, підготовка публікацій, забезпечення присутності журналістів на заходах, підготовка прес-релізів, аналітичних довідок для представників ЗМІ, встановлення порядку індивідуальних зустрічей з журналістами та іншими представниками ЗМІ, поширення інформації, повідомлень, анонсів для місцевих ЗМІ. Порядок акредитації журналістів та працівників мас-медіа органами державної влади. Організація роботи управлінь (відділів) з питань взаємодії з засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю місцевих органів виконавчої влади.

 

МОДУЛЬ 9.  ДІЛОВА РИТОРИКА: МИСТЕЦТВО КОМУНІКАЦІЇ

 

Тема 9.1. Культорологічні та соціально-психологічні засади ораторського мистецтва.

Ораторське мистецтво як явище культури. Риторика: аксіологічна та соціально-психологічна значущість. Вербальна комунікація як самопрезентативний та впливотворчий засіб соціальної активності особистості. Сфери функціонування та основні жанри красномовства. Стилістика публічного мовлення. Емоційна взаємодія промовця і аудиторії.

 

Тема 9.2. Монологічне, діалогічне та полілогічне публічне мовлення: підготовка та реалізація.

Публічне мовлення: соціально-психологічна специфіка, основні естетичні, комунікативні, філологічні, структурологічні, логіко-інформаційні та етичні вимоги. Підготовка до виступу: визначеність мети і завдань, окреслення змісту та встановлення зв’язків між фактами (логізація інформації), конфігуративне оформлення виступу (структуралізація), психологічне моделювання взаємодії (корекція щодо вікового, культурного, соціального і т.і. цензу аудиторії). Специфіка діалогічного та полілогічного публічного мовлення. Попереднє моделювання вербальної взаємодії та імпровізація в ході її реалізації. Дотримання основних вимог публічної полеміки: демократичності, толерантності, плюралізму. Етикетні особливості діалогу та полілогу.

 

Тема 9.3. Застосування технологій полеміки в управлінських процесах.

Встановлення психологічного та етичного паритету суб’єкт – об’єктів комунікацій. Вербально-психологічна полеміка: фундаментальний метод, метод суперечностей, метод здобування висновків, метод “так, але”, метод “шматків”, метод бумерангу, метод ігнорування, метод потенціювання, метод виведення, метод опитування, метод видимої підтримки. Правила та особливості проведення бесіди, співбесіди, телефонної розмови, переговорів, ділових нарад в процесі ділового спілкування та управлінської діяльності.

 

МОДУЛЬ 10. ЄВРОПЕЙСЬКА ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ

 

Тема 10.1.Реалізація Україною положень Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом.

Основні етапи та напрямки співробітництва України та ЄС. Євроінтеграційні процеси в умовах децентралізації. Вплив глобальних викликів на процеси євроінтеграції.  Політичний діалог, співробітництво і зближення у сферах зовнішньої політики і безпеки. Торговельно-економічні відносини. Галузеве співробітництво. Фінансове співробітництво і боротьба з шахрайством. Підтримка з боку ЄС за різними програмами і з використанням різних механізмів.

 

Тема 10.2. Здійснення державної політики євроатлантичної інтеграції України.

Основні засади діяльності НАТО як міжнародної організації колективної безпеки та оборони. Засади європейської системи безпеки, ролі в забезпеченні її функціонування ЄС, НАТО, ОБСЄ, Ради Європи, інших об`єднань. Нові виклики та загрози сучасного світу. Співіснування процесів глобалізації та регіоналізації. Сутність та основні напрями політики євроатлантичної інтеграції України. Пріоритети України щодо її співпраці з міжнародними, міждержавними об’єднаннями відповідно до власних національних інтересів. Напрями співробітництва України та НАТО в умовах агресії Росії. Механізми співпраці України та НАТО. Співробітництво у сфері економіки. Цивільне планування на випадок надзвичайних ситуацій. Співпраця НАТО з Україною у сфері науки і захисту довкілля.

 

МОДУЛЬ 11. ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

 

Тема 11.1. Управлінські рішення в діяльності органів публічного управління.

Види управлінських рішень в публічному управлінні. Їх структура, порядок прийняття, вимоги до управлінських рішень. Складові процесу вироблення і прийняття рішень в органах влади.

 

Тема 11.2. Технологія підготовки та прийняття управлінських рішень.

Характеристика технологій прийняття управлінських рішень: інтуїтивної і раціональної. Зміст процесів вироблення і прийняття управлінських рішень в органах місцевого самоврядування. Збір інформації і встановлення фактів. Виявлення проблеми та її аналіз. Встановлення цілей і зобов’язань. Застосування евристичних методів активізації інтелектуальної активності для пошуку ефективного рішення. Оцінка альтернативних варіантів. Організація і здійснення управлінського рішення. Оцінка результатів і ефективності рішення.

 

 

 

 

 

МОДУЛЬ 12. ДІЛОВЕ УКРАЇНСЬКЕ МОВЛЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ НОВОГО УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ

 

Тема 12.1. Мова як складова національної культури.

Мова і мовлення, походження і функціонування мови. Українська національна мова і мовна політика. Нормативна база, що визначає функціонування української мови в Україні як державної. Характеристика усної і писемної форм мовлення. Літературна мова. Поняття про функціональні стилі. Загальна характеристика ділового стилю мовлення.

 

Тема 12.2. Застосування писемної форми спілкування посадовців. Новий український правопис.

Особливості української фонетики, графіки (алфавіту), граматики й лексики. Специфіка м'якої, твердої, роздільної вимови і вживання м'якого знаку і апострофа. Застосування правил переносу слів. Граматична форма ділових документів. Правила синтаксичного оформлення документів. Правопис слів іншомовного походження. Правопис найуживаніших префіксів. Принципи передачі власних назв російського походження українською мовою. Відмінювання прізвищ. Особливості звертань і творення імен по батькові. Правопис складних, складноскорочених слів і абревіатур. Вживання графічних скорочень. Аналіз типових граматичних, стилістичних і лексичних помилок при складанні професійних текстів; помилки у синтаксисі писемної форми професійного спілкування. Огляд основних змін норм в Новому правописі.

 

Тема 12.3. Використання мовностилістичних норм в професійному спілкуванні.

Дотримання норм мовного етикету. Аналіз різновидів мовленнєвого етикету за умовами і змістом мовленнєвої ситуації (або ситуації спілкування): вітання; скарга; звертання, привертання уваги; втішання; знайомство; комплімент; запрошення; несхвалення; прохання, порада, та інших. Особливості публічного ділового спілкування (доповідь, лекція, виступ, промова, бесіда, дискусія тощо). Використання фразеологізмів у діловому стилі.

 

МОДУЛЬ 13. ОСНОВИ ПРОЄКТНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

 

Тема 13.1. Основні засади проєктного менеджменту.

Суть і цілі проєктного управління. Особливості здійснення публічного управління на основі проєктного менеджменту. Види проєктів, особливості їх реалізації. Застосування програмно-цільового підходу («ціль-програма-результат») у публічному управлінні і його складові: стратегічна (системно визначає позитивні цілі) і проєктна (планує дії для досягнення, визначає зобов’язання і відповідальності). Сфери застосування проєктів для розв’язання проблем місцевого розвитку.

 

Тема 13.2. Планування проєкту. Управління проєктним циклом. Управління ризиками та оцінювання успішності проєкту. Моніторинг реалізації проектів.

Життєвий цикл проєкту. Формулювання концепції, змісту і структури проєкту. Підготовча робота до розробки проєкту (пошук та формулювання основної ідеї, оцінка потреб, збір і аналіз інформації, пошук потенційного інвестора). Розробка стислого опису/анотації проєкту, вступної частини. Визначення актуальності проблеми, цілі, завдання, цільової аудиторії, заходів (плану реалізації проєкту), календарного плану, бюджету проекту. Типові недоліки проєктних пропозицій. Оцінка фінансово-економічного, соціального, екологічного, управлінського, політичного результатів проєкту. Сталість результатів проєкту. Визначення ризиків для проєктів місцевого розвитку. Моніторинг проєкту. Життєздатність (подальші плани) проєкту.

 

 

Тема 13.3. Здійснення проектів у співпраці з міжнародними та національними інвесторами.

Види і партнери міжнародної технічної допомоги. Механізми, форми та основні напрями надання міжнародної технічної допомоги. Міжнародні та національні фонди і програми, що діють в Україні. Принципи роботи міжнародної технічної допомоги в Україні. Застосування методів залучення коштів міжнародної технічної допомоги. Пошук потенційних донорів. Грантрайтинг.

 

МОДУЛЬ 14. ЛІДЕРСТВО НА ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ

 

Тема 14.1. Розвиток лідерських якостей. Способи позиціонування лідера.

Феномен лідерства, види лідерства і лідерів. Фактори становлення лідера. Складові лідерства. Лідерство та керівництво: відмінності та спільні риси.  Функції і статус лідера. Технологія стабільного лідерства за Макіавеллі. Формування успішного лідера. Застосування основних прийомів активного керування та поведінки успішного лідера. Використання невербальних складових лідерської поведінки. Формування лідерських рис, якостей і  харизматичних характеристик. Шляхи підвищення лідерського потенціалу.

 

Тема 14.2.  Регуляція власного емоційного стану.

Характеристика понять «емоції», «емоційний стан». Види емоцій. Регуляція емоційного стану. Функції саморегуляції. Поняття про емоційний стрес, способи його уникнення та зняття. Аналіз впливу дисгармонійних емоційних станів на стан психічного здоров’я особистості. Шляхи подолання емоційних розладів. Вплив емоцій на поведінку особистості. Застосування прийомів, технік і методів регуляції емоційного стану.

 

МОДУЛЬ 15. РОБОТА ЗІ ЗВЕРНЕННЯМИ ГРОМАДЯН

 

Тема 15.1. Організація роботи зі зверненнями громадян.

Нормативні документи, що регулюють організацію роботи зі зверненнями громадян в органах влади. Порядок роботи зі зверненнями громадян в органах влади. Організація роботи з розгляду письмових і усних пропозицій, заяв і скарг громадян. Терміни розгляду листів, контроль за виконанням доручень, надання у встановлені терміни письмових відповідей авторам. Організація особистого прийому посадовими та службовими особами. Особливості розгляду звернень громадян на Урядову «гарячу» лінію та «гарячу» лінію голови облдержадміністрації.

 

Тема 15.2. Робота по запобіганню причин обґрунтованих скарг громадян.

Виявлення потенційних причин для обґрунтованих скарг громадян. Організація роботи по запобіганню цих причин. Персональна відповідальність керівників за стан роботи із зверненнями громадян. Важливість першочергового вирішення соціальних проблем. Надання особливої уваги зверненням інвалідів війни, ветеранів війни та праці, багатодітних сімей та інших громадян, які потребують соціального захисту та підтримки.

 

МОДУЛЬ 16. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РОБОТИ В ОРГАНАХ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ

 

Тема 16.1. Здійснення ефективних комунікацій у процесі  публічного управління.

Основні елементи комунікаційного процесу (відправник повідомлення, канал, одержувач). Побудова комунікацій між організацією і середовищем. Налагоджування ефективних комунікацій ділового спілкування в підрозділах органу місцевого самоврядування, між підрозділами і керівництвом. Особливості комунікації «керівник-підлеглий», «керівник – робоча група». Шляхи подолання комунікаційних бар'єрів і перешкод, зумовлених сприйняттям, поганим зворотнім зв’язком.

 

Тема 16.2.Цілепокладання в процесі побудови успішної кар’єри.

Постановка цілей й знаходження шляхів їх досягнення. Ресурси і можливості для досягнення успіху. Перешкоди на шляху до досягнень. Планування й прогнозування власних досягнень. Планування як стрижневий елемент організації діяльності державного службовця та посадової особи. Види планів та основні вимоги до планів роботи. Планування роботи в органах місцевого самоврядування. Контроль виконання планів. Самоконтроль виконання запланованих завдань.

 

Тема 16.3. Застосування методів мотивації праці в публічному управлінні та організація роботи в команді.

Основні поняття теорій мотивації, основні  теорії мотивації. Особливості мотивації в публічному управлінні. Ефективне поєднання основних способів підвищення мотивації: матеріального заохочення, морального стимулювання, створення сприятливих умов для кар’єрного просування, підвищення престижу державної служби, формування мотиваційної компетентності у керівників. Застосування в практиці управління теорій очікувань та справедливості, застосування систем колективної та індивідуальної мотивації. Організація групової взаємодії та командної роботи. Психологічні особливості роботи в команді.

 

Тема 16.4. Професійне вигорання: суть проблеми та профілактика. Планування роботи й робочого часу  (тайм-менеджмент).

Термін «професійне вигорання»: визначення та суть поняття. Взаємозв’язок професійного стресу та соціально-демографічних характеристик. Групи ризику. Чинники синдрому вигорання: внутрішні та зовнішні. Складові синдрому професійного вигорання (редукція, деперсоналізація, емоційна виснаженість. Симптоми професійного вигорання: психофізичні, соціально-психологічні та поведінкові. Три стадії синдрому професійного вигорання. Профілактика професійного вигорання. Тайм-менеджмент як часова організація діяльності державного службовця. Самомотивація і принципи ефективного відпочинку.

 

МОДУЛЬ 17. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІВНИХ ПРАВ І МОЖЛИВОСТЕЙ В УКРАЇНІ: ПОЛІТИКА ҐЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ ТА НЕДИСКРИМІНАЦІЇ

 

Тема 17.1. Реалізація політики гендерної рівності в системі публічного управління.

Поняття «ґендер». Ґендерні ролі жінок і чоловіків у суспільстві, їх вплив на розподіл видів діяльності, завдань та обов’язків. Поняття ґендерної рівності та ґендерного мейнстрімінгу. Стан забезпечення ґендерної рівності в Європі та в Україні. Національний механізм забезпечення рівноправності жінок і чоловіків, нормативно-правова база. Забезпечення участі жінок у прийнятті рішень на всіх рівнях влади (ґендерна демократія). Жіноче й чоловіче лідерство. Погляди на професійну кар’єру жінки. Проблема подолання дискримінації прав жінок у різних сферах життя.

 

Тема 17.2. Врахування ґендерних аспектів у проєктах і програмах місцевого розвитку.

Аспекти ґендерної рівності. Вплив ґендерно чутливих підходів до здійснення проєктів і програм на ефективність соціально-економічного розвитку території. Кроки впровадження комплексного ґендерного підходу у процес прийняття рішень та розробки проєктів і програм. Методи та інструменти ґендерних досліджень. Інструменти та методи ґендерного аналізу: ґендерна статистика, методологія 3R і 4R та інші. Ґендерні індикатори: їх види і застосування. Поняття, мета та зміст ґендерно орієнтованого бюджетування (ҐОБ). Міжнародний досвід впровадження ҐОБ. Основні компоненти ҐОБ.

 

МОДУЛЬ 18. ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ ТА КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА ОРГАНУ ВЛАДИ

 

Тема 18.1. Підтримка і розвиток етичних засад державної служби.

Моральні засади службової дисципліни. Практично-виховна і регульована чинність етики державно-службових відносин. Основні принципи та вимоги до професійної етики в органах державної влади. Приклади етичних кодексів державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування, їх регіональна та професійна специфіка. Гендерні аспекти ділової етики. Етика та етикет у відносинах з відвідувачами. Застосування інституціональних засобів для регулювання неналежної і заохочення належної поведінки державних службовців: політична воля, законодавче регулювання, кодекси поведінки, механізми звітності та нагляду, умови підтримки державних службовців.

 

Тема 18.2. Розвиток корпоративної культури органу влади з метою забезпечення якості державної служби.

Корпоративна культура як умова забезпечення високої результативності діяльності органу влади за рахунок підвищення ефективності управління та якісного поліпшення діяльності. Застосування засобів та інструментів підтримки і розвитку складових корпоративної культури органу влади: цінностей державної служби,  правил етичної поведінки, системи лідерства, стилю управління, методів запобігання виникненню та вирішення конфліктів, системи комунікації та взаємовідносини в колектив, вимог до рівня професійної компетентності службовців, особистих якостей і форми поведінки персоналу, системи мотивації,  розвитку і самореалізації працівників та ін. Реалізація принципів належного урядування шляхом їх імплементації в систему корпоративних цінностей органу влади.

 

МОДУЛЬ 19. УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ В КОЛЕКТИВІ. СТРЕС, СПОСОБИ ВИХОДУ ІЗ СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЙ

 

Тема 19.1. Аналіз конфліктів і вироблення методів їх подолання. Управління конфліктною ситуацією.

Загальні поняття конфліктної ситуації і конфлікту. Класифікація видів конфліктів за різними ознаками. Характеристика і особливості різних видів конфліктів. Визначення причини і умов виникнення конфлікту, його типу і особливостей. Виявлення прихованих інтересів, побажань, страхів. Застосування різних стилів поведінки в конкретній конфліктній ситуації (конкуренція, ухилення, співпраця, компроміс). Методи управління конфліктною ситуацією: структурні і міжособові. Застосування структурних методів розв’язання конфлікту: роз’яснення вимог до роботи (координаційні і інтеграційні механізми); встановлення загальноорганізаційної мети; використання системи винагород. Типи первинних трудових колективів за ступенями згуртованості. Шляхи підвищення згуртованості членів трудового колективу. Формування духу команди.

 

Тема 19.2. Стрес. Застосування способів виходу із стресових ситуацій.

Природа стресу та його причини. Аналіз організаційних та особових факторів стресу. Взаємозв’язок конфлікту та стресу. Вплив стресу на здоров’я людини. Види стресів (гострі, хронічні, позитивний та негативний). Аналіз причин стресу на роботі. Діагностування симптомів стресу. Застосування різних способів зняття стресу. Шляхи зниження рівня стресу в колективі. Методи підвищення стресостійкості.

 

 

МОДУЛЬ 20. ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ І КОНТРОЛІНГ В ОРГАНАХ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

 Тема 20.1. Застосування функціонального аналізу з метою підвищення ефективності діяльності органу публічного управління.

Мета та сутність функціонального аналізу діяльності органу державної влади. Етапи процесу функціонального аналізу. Аналітична методика оцінки ефективності діяльності органів виконавчої влади як інструмент аналізу функцій та оцінки ефективності управлінської діяльності органів виконавчої влади та їх структурних підрозділів. Застосування функціонального обстеження для аналізу відповідності завдань і функцій чинному законодавству, а також відповідності внутрішньої структури органу влади покладеним на них завданням і функціям з метою усунення з практики їх діяльності внутрішніх суперечностей, дублюючих функцій та функцій, що не належать до сфери їх повноважень. Організація проведення та застосування методик функціонального обстеження. Узагальнення та використання результатів функціонального обстеження.

 

Тема 20.2. Впровадження методологій контролінгу в діяльність органів публічного управління.

Поняття контролінгу, його суть і концепція. Заміна традиційних форм контролю діяльності органу публічного управління шляхом застосування системи контролінгу. Завдання та форми контролінгу. Застосування контролінгу для планування, контролю та керування процесами управління. Характеристика функцій контролінгу: інформаційне забезпечення, керування, координація цілей різних рівнів, внутрішній контроль, прийняття рішень. Створення основи контролінгу – інтегрованої системи інформаційно-аналітичного забезпечення, яка орієнтована на створення якісного продукту управління. Взаємозв’язок стратегічного і оперативного контролінгу. Роль контролінгу у процесах прийняття і реалізації управлінських рішень.

 

МОДУЛЬ 21. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІДКРИТОСТІ І ПРОЗОРОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ

 

Тема 21.1. Впровадження європейських принципів транспарентності публічної влади.

Визначення поняття «транспарентність» як ознаки адміністративної та політичної двосторонньої комунікації між публічною владою та населенням. Приклади реалізації принципу транспарентності міжнародними організаціями та у сфері публічного управління європейських країн. Нормативний, інституціональний та особистісний компоненти транспарентності. Функції транспарентності. Врахування ризиків непрозорості та надвідкритості влади.

 

Тема 21.2. Застосування форм і механізмів забезпечення відкритості та прозорості публічної влади.

Формування системи суспільної підзвітності, спрямованої на підвищення рівня інформованості населення про діяльність публічних органів державної влади. Забезпечення принципу відкритості і прозорості діяльності органів публічної влади шляхами: соціального звітування (надання інформації про результати діяльності органу за звітні періоди; оприлюднення документів про фінансову діяльність, організаційну структуру органу та керівний склад; оприлюднення плану роботи на рік, планів публічних закупівель та тендерних угод; висвітлення пріоритетів і цілей державного управління, запланованих та досягнутих результатів та ін.); забезпечення органами виконавчої влади права доступу громадян до публічної інформації; створення громадських, наглядових рад, співпраця із засобами масової інформації (сприяння ЗМІ в конструктивному висвітленні роботи органів публічної влади, сприяння в підготовці аналітичних матеріалів тощо), співпраця з органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями та об’єднаннями. Використання інструментів е-урядування для забезпечення відкритості і прозорості діяльності органів публічної влади.

 

МОДУЛЬ 22. ОСНОВИ ВЕДЕННЯ ПЕРЕГОВОРІВ

 

Тема 22.1. Загальна характеристика переговорів, їх основні стадії, етапи, способи ведення та принципи взаємодії з партнером.

Цілі ведення переговорів. Функції (інформаційна, комунікативна, регулятивна, координуюча, контролююча). Стадії переговорного процесу: підготовка, проведення, аналіз результатів та виконання досягнутих домовленостей. Основні підходи до переговорів (протистояння сторін, дружні позиції). Партнерський підхід – найбільш ефективний в переговорному процесі. Правила впливу на співрозмовника. Застосування технік конструктивного ведення ділових бесід. Методи психологічного впливу. Використання індивідуальних особливостей клієнтів для підтримки контактів. Подолання бар’єрів у спілкуванні, створення доброзичливої атмосфери. Способи протистояння маніпуляціям і агресії з боку партнера.

 

Тема 22.2. Технологія підготовки та ведення переговорів.

Реалізація етапів ведення переговорів: взаємне уточнення інтересів, точок зору та позицій учасників; обговорення позицій (висунення аргументів в підтримку своїх поглядів, пропозиції та їх обґрунтування); узгодження позицій та напрацювання домовленостей. Застосування методів підготовки і ведення переговорів: методу складання балансових аркушів, методу «мозкового штурму», методу проведення ділових нарад, методу проведення ділових індивідуальних бесід. Презентація власної позиції на переговорах різними способами. Застосування продуктивних тактик ведення переговорів: поступове підвищення складності питань, пошук загальної зони рішень, розподіл проблеми на окремі складові. Застосування під час переговорів дипломатичного та ділового протоколів.

 

МОДУЛЬ 23. УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ В ОРГАНІ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ

 

Тема 23.1. Планування змін в органі публічної влади.

Управління змінами як процес постійного коригування напрямків діяльності організації, оновлення її структури і пошуку нових можливостей відповідно до вимог та запитів сучасного управління. Причини змін: внутрішні та зовнішні, розвиваючі, перетворюючі і трансформаційні. Усвідомлення необхідності змін. Сутність, принципи та етапи процесу управління змінами. Вибір стратегії і планування змін. Напрямки здійснення змін: зміна завдань діяльності, зміна технологій, зміни в організаційній структурі та управлінських процесах, в організаційній культурі, в персоналі, в ефективності роботи, в престижі та репутації. Створення команди управління змінами, формування груп всередині команди. Розробка проєкту змін, програми і графіку впровадження змін. Ресурсне забезпечення реалізації проєкту. 

 

Тема 23.2. Застосування механізмів управління змінами. Подолання опору змінам.

Ресурсно-компетенційна складова процесу управління змінами як умова здійснення змін. Характеристика моделей управління організаційними змінами. Цикл процесу управління змінами. Здійснення контролю змін та регулювання. Роль керівника у реалізації змін. Застосування до колективу різних видів і способів переконання і мотивації. З’ясування причин виникнення конфліктів в процесі змін. Методи їх розв’язання. Природа, причини і види опору змінам. Форми опору: заперечення, індиферентність, демонстрація некомпетентності, скептицизм. Підходи до подолання опору. Застосування сучасних методів подолання опору змінам: аутсорсингу, даунсайсингу, тотального управління якістю.

 

МОДУЛЬ 24. ФОРМУВАННЯ ЛОКАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ТЕРИТОРІЇ

 

Тема 24.1. Поняття, структура і функції локальної ідентичності.

Поняття ідентичності, її структура та функції. Види ідентичностей: природні (етнічна, расова, територіальна, загальносвітова), штучні (національна, професійна, конфесійна, класова, регіональна, групова та ін.), змішані (гендерна, громадянська). Поняття локальної ідентичності. Чинники формування локальної ідентичності. Рідний дім і мала батьківщина як основа локальної ідентичності. Її структурні і культурні характеристики. Функції і межі локальної ідентичності.

 

Тема 24.2. Формування локальної ідентичності як фактору розвитку території.

Роль локальної ідентичності у формуванні спроможної територіальної громади. Здійснення політики ідентичності в громаді щодо конструювання, збереження, корегування або трансформації локальної ідентичності. Задіяння ресурсів для формування локальної ідентичності мешканців громади: особистісних, географічних, культурних, етнічних, історичних. Моральна і ціннісна консолідація спільноти громади. Застосування інструментів формування локальної ідентичності як інструментів підвищення конкурентоспроможності громади: територіального маркетингу, територіального продукту, соціальної політики, символьної політики, формування і підтримки місцевого патріотизму. Успішні практики формування локальної ідентичності.

 

МОДУЛЬ 25. СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИКИ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН ТА ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ

 

Тема 25.1. Договірне регулювання трудових відносин.

Основні риси сучасних соціально-трудових відносин. Удосконалення механізму регулювання відносин між найманими працівниками і роботодавцем. Регулювання трудових відносин на підприємствах, установах та організаціях різних форм власності. Оформлення трудових відносин між фізичними особами та найманими працівниками. Порядок укладання, реєстрації та зняття з реєстрації трудового договору. Організація тимчасової зайнятості та оплачуваних громадських робіт за договорами з роботодавцями. Легалізація робочих місць та запобігання тіньовій зайнятості.

 

Тема 25.2. Розвиток соціального партнерства як основи соціального діалогу роботодавців та найманих працівників.

Роль соціального партнерства у вирішенні проблем зайнятості. Створення умов для взаємодії та ефективного співробітництва влади, роботодавців та найманих працівників. Підвищення конкурентоспроможності безробітних громадян для забезпечення потреб роботодавців у кваліфікованій робочій силі. Організація професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за замовленням роботодавців, стажування безпосередньо на робочому місці, навчання за індивідуальними планами та програмами на виробництві. Соціальне партнерство – нова форма управління в суспільстві, складова частина регіональної політики держави, основа соціального діалогу роботодавців і найманих працівників. Розвиток соціального партнерства як форми розв’язання суперечностей роздільно-сумісних відносин.

 

 МОДУЛЬ 26. СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ В УПРАВЛІННІ МІСЦЕВИМ РОЗВИТКОМ

 

Тема 26.1. Реалізація принципів стратегічного планування на регіональному та місцевому рівні.

Основні поняття та принципи стратегічного управління та стратегічного планування місцевого розвитку. Стратегічне планування як цілісна система місцевого розвитку. Розробка обов’язкових елементів системи стратегічного планування: стратегій місцевого розвитку, просторових програм (Генеральних планів), щорічних програм соціально-економічного розвитку території. Технологія розробки стратегічного плану. Організаційне забезпечення прозорості процесів стратегічного планування: створення робочої групи, проведення аналізу стану місцевого розвитку, забезпечення співпраці з громадськістю, владою, бізнесом. Формування системи моніторингу та оцінювання з дотриманням  принципів їх функціонування та реалізації. 

 

Тема 26.2. Застосування інструментів стратегічного аналізу.

Характеристика методів аналізу в рамках стратегічного планування місцевого розвитку: соціально-економічний аналіз, порівняльний аналіз, SWOT-аналіз, PESTLE-аналіз, соціологічний аналіз. Створення інформаційної бази для проведення аналізу стану розвитку території. Розробка профілю громади. Визначення конкурентного становища території. Застосування методу SWOT- аналізу для аналізу стану місцевого розвитку. Розробка  різних варіантів стратегій за результатами SWOT-аналізу. Вибір стратегії. Застосування методів А-В-С-аналізу, PESTLE-аналізу, соціологічного аналізу. Визначення системи цілей та стратегічного бачення розвитку території. Залучення громадськості до процесів стратегічного планування. Розробка пріоритетів, стратегічних цілей та оперативних завдань з врахуванням вимог до них. Розробка системи показників та індикаторів для оцінювання реалізації стратегічного плану. Організація моніторингу та оцінювання.

 

МОДУЛЬ 27. МАРКЕТИНГОВІ  ІНСТРУМЕНТИ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЇ

 

Тема 27.1. Підвищення конкурентоспроможності території.

Поняття конкурентоспроможності території. Територія як «товар». Складові конкурентоспроможності території, внутрішні за зовнішні фактори впливу на неї. Роль ресурсного потенціалу території у формуванні її конкурентоспроможності. Застосування методів аналізу конкурентоспроможності. Шляхи підвищення конкурентоспроможності території.

 

Тема 27.2. Застосування маркетингу та брендингу як інструментів розвитку території.

Поняття маркетингу, його цілі та інструменти. Застосування інструментів маркетингу території як складової стратегії місцевого економічного розвитку. Здійснення територіального маркетингу як особливого виду публічної управлінської діяльності. Формування і реалізація комунікаційної стратегії. Поняття ідентичності, бренду та брендингу території. Розуміння концепції бренду в контексті місцевого економічного розвитку. Суть та етапи брендингу території. «Вирощування» бренду. Застосування комплексного підходу до використання брендингу як стратегічного інструменту розвитку території.

 

ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

         Оцінювання результатів навчання за професійною (сертифікатною) програмою здійснюється шляхом поточного та підсумкового контролю.

         Поточний контроль здійснюється у формі тестування за підсумками опрацювання    ІІ сесії  (дистанційних занять) навчання (за допомогою платформи Moodle).

         Підсумковий контроль здійснюється у формі комп’ютерного тестування очно за результатами засвоєння змісту програми.

Документ (сертифікат) про підвищення кваліфікації учаснику навчання видається за умови: відвідування занять – 50%, проходження дистанційних занять та поточного контролю знань у формі  тестування – 30%.

         Учасник (учасниця) професійного навчання, який (яка) виконав (виконала) програму в обсязі не менше 70% та за умови успішного виконання підсумкового контролю отримує сертифікат про проходження підвищення кваліфікації.

 

 

Додаткова інформація:

Зазначена програма для працівників територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади реалізовується за окремими договорами.

Цільова група:

Категорії посад державної служби: Б

Обсяг програми (кредити ЄКТС): 2.4